Artykuł niniejszy jest poświęcony aksjologicznym podstawom ładu gospodarczego w kontekście kluczowych wartości. Nie ulega wątpliwości, że kształtowanie się gospodarki rynkowej oraz realizacja wolności gospodarczej są istotnymi punktami odniesienia w procesie jego budowania. Pamiętać jednak należy, że klasyczna koncepcja ładu w tym zakresie stanowi nadmierne uproszczenie. Stąd też zasadne jest ujmowanie go w perspektywie idei trójpłaszczyznowego jego urzeczywistniania i identyfikacji podstawowych wartości leżących u jego podstaw. Jako cel podstawowy stawiam sobie uzasadnienie tezy, że problem kształtowania aksjologicznych podstaw ładu gospodarczego postrzegać należy przez pryzmat wartości, które nie biorą swojego uzasadnienia li tylko z pozytywno-prawnej legitymacji (dobro wspólne, godność człowieka), ale również tych, których moc kształtują wartości fundamentalne wyartykułowane w Konstytucji RP oraz zasady z nich wyprowadzone. W tym ostatnim przypadku rzecz dotyczy m.in. innych niż wolność gospodarcza praw i wolności oraz wartości i zasad (pewność prawa, ochrona praw nabytych, ochrona konkurencji, prawość woli prawodawcy i organów stosujących prawo, autorytet państwa i prawa itd.). Rodzi to szereg wyzwań i aksjologicznych dylematów nie tylko natury ekonomicznej, lecz także prawnej i etycznej. Zasadne w związku z tym staje się dokonanie właściwej identyfikacji podstawowych normatywnych filarów i wartości ujmowanych w kontekście obowiązującego prawa oraz potencjalnych zagrożeń dla aksjologicznych fundamentów publicznego prawa gospodarczego. Istotne jest również zwrócenie uwagi na problem inflacji prawa, pewność rozwiązań normatywnych, ochronę praw nabytych i maksymalnie ukształtowanych ekspektatyw, jak i bezpieczeństwo prawne oraz nadmierną relatywizację podstawowych wartości stanowiących o istocie porządku prawnego. W zakresie aksjologicznych aspektów ładu gospodarczego ważną rolę odgrywa budowanie autorytetu państwa i prawa oraz rozwijanie etosu służby publicznej. W artykule wykorzystano metodę dogmatyczną i posiłkowo także inne metody.
Стаття присвячена аксіологічним основам господарського порядку в контексті ключових цінностей. Безперечно, формування ринкової економіки та реалізація економічної свободи є важливими орієнтирами в процесі її побудови. Слід однак пам’ятати, що класична концепція порядку в цьому відношенні є надмірним спрощенням. Тому її доцільно сприймати в ракурсі ідеї його тривимірної реалізації та визначення базових цінностей, що лежать в його основі. Першочерговою метою я ставлю собі обґрунтування тези про те, що проблему формування аксіологічних основ господарського порядку слід сприймати крізь призму цінностей, які не лише виправдовуються позитивно-правовою легітимністю (загальне благо, людськa гідність), але також тих, які формуються фундаментальними цінностями, сформульованими в Конституції Республіки Польща, і принципами, що з них випливають. В останньому випадку це стосується крім економічної свободи, прав і свобод, також цінностей і принципів (правової визначеності, захисту набутих прав, захисту конкуренції, справедливості волі законодавця і правоохоронних органів, авторитету держави і права тощо). Це породжує низку викликів і аксіологічних дилем не лише економічного характеру, а й правового та етичного характеру. Тому стає доцільним належним чином ідентифікувати основні нормативні стовпи та цінності, визнані в контексті чинного права та потенційні загрози аксіологічним основам публічного господарського права. Важливо також звернути увагу на проблему правової інфляції, визначеності нормативних рішень, захисту набутих прав і максимально сформованих очікувань, а також правової безпеки та надмірної релятивізації базових цінностей, що говорять про суть правового порядку. В аксіологічних аспектах господарського порядку важливу роль відіграють розбудова державно-правового авторитету та розвиток етосу публічної служби. У статті використано догматичний метод тa інші.
Данная статья посвящена аксиологическим основам экономического порядка в контексте ключевых ценностей. Несомненно, формирование рыночной экономики и реализация экономической свободы являются важными ориентирами в процессе ее построения. Однако следует иметь в виду, что классическая концепция управления в этом отношении является чрезмерным упрощением. Следовательно, правомерно подойти к ней с точки зрения идеи ее трехгранной реализации и выявления базовых ценностей, лежащих в ее основе. Моя основная цель – обосновать тезис о том, что проблема формирования аксиологических основ экономического порядка должна рассматриваться через призму ценностей, которые черпают свое обоснование не только из позитивно-правовой легитимности (общее благо, человеческое достоинство), но и тех, сила которых определяется фундаментальными ценностями, сформулированными в Конституции Республики Польша, и вытекающими из них принципами. В последнем случае речь идет, в частности, о правах и свободах, отличных от экономической свободы, а также о ценностях и принципах (правовая определенность, защита приобретенных прав, защита конкуренции, добросовестность воли законодателя и органов, применяющих закон, авторитет государства и права и т.д.). В связи с этим возникает ряд проблем и аксиологических дилемм не только экономического, но и правового и этического характера. Поэтому правомерным становится правильное определение основных нормативных ориентиров и ценностей, рассматриваемых в контексте действующего права, и потенциальных угроз аксиологическим основам публичного хозяйственного права. Важно также обратить внимание на проблему инфляции права, определенности нормативных решений, защиты приобретенных прав и максимально сформированных экспектаций, а также правовой безопасности и чрезмерной релятивизации базовых ценностей, составляющих суть правового порядка. С точки зрения аксиологических аспектов экономического порядка важную роль играют укрепление авторитета государства и права и развитие этоса государственной службы. В статье используется догматический метод и, дополнительно, другие методы.
This paper concerns the issues covered under the problem of “The axiological foundations of the economic order in the context of the essential values.” Undoubtedly development of the market economy and realization of the economic freedom are a crucial reference point for the process of development of said foundations. However, we should bear in mind that in this field the classical concept of the order is an oversimplification. Therefore it is justified to approach this concept in the perspective of the idea of its three-level implementation and identifying the basic values laid at its foundation. My primary goal is to justify the thesis proclaiming that the issue of developing axiological foundations for the economic order should be perceived through the lens of the values which are justified not solely by their positive-legal legitimization (common good, human dignity) but also the values which shape the fundamental values expressed in the constitution of the Republic of Poland and the principles derived from them. In the latter case the issue concerns e.g. the rights, freedoms, values and principles other then the economic freedom (certainty of law, protection of acquired rights, protection of competition, righteousness of will of the legislator and the bodies implementing the law, authority of the state and the law etc.). This, in turn, gives birth to a number of challenges and axiological dilemmas – not only related to economy but to law and ethics as well. Therefore it appears justified to properly identify the basic normative pillars and the values covered under the context of the effective and binding law and the potential threats to the axiological foundations of the public commercial law. Therefore it is relevant to turn our attention to the issues of inflation of law, certainty of normative solutions, protection of acquired rights and fully developing expectations towards the legal security and excessive relativisation of the basic principles which determine the essence of legal order. Developing authority of the state and law as well as developing the ethos of public service are significant for the axiological aspects of the economic order. The paper utilizes the dogmatic method and other auxiliary methods as needed.
