Istanbul Convention and the sex and number of spouses

W artykule wykazuję, że koncepcja małżeństwa zawarta w Konwencji Rady Europy o zapobieganiu i zwalczaniu przemocy wobec kobiet i przemocy domowej, sporządzonej w Stambule dnia 11 maja 2011 r., nie obejmuje rozstrzygnięć co do liczby osób w małżeństwie i odnośnie do płci małżonków. Podejmując się tego tematu, w pierwszej kolejności badam tekst Konwencji z perspektywy podstawowych reguł wykładni prawa, dekodując w ten sposób atrybuty małżeństwa expressis verbis ulokowane w tekście Konwencji. W dalszej części, angażując okoliczności zewnętrzne wobec tego tekstu, uzasadniam tezy: poligamiczność jest wykluczona z zakodowanego w Konwencji pojęcia małżeństwa (1); w Konwencji jest złożona koncepcja małżeństwa, z której wyłączono realizowanie się między osobami tej samej płci (2) oraz pojęcie małżeństwa z Konwencji denotuje związki poligamiczne lub homoseksualne (3). Następnie zaś każdą tezę – (1), (2) i (3) oraz ich uzasadnienia oceniam według wymogów prawidłowej wykładni prawa.

У статті показую, що концепція шлюбу, яка передбачена в Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок і домашнім насильством, підготовленій в Стамбулі 11 травня 2011 року, не врегульовує кількості осіб у шлюбі та статі подружжя. Aналізуючи цю тему, перш за все розглядаю текст Конвенції з точки зору основних норм тлумачення права, таким чином розшифровуючи властивості шлюбу, які містяться expressis verbis в тексті Конвенції. Далі, залучаючи зовнішні по відношенню до тексту обставини, я обґрунтовую тези: полігамія виключена із закодованого в Конвенції поняття шлюбу (1); Конвенція передбачає складне поняття шлюбу, з якого виключена реалізація між особами однієї статі (2) і поняття шлюбу в Конвенції позначає полігамні або гомосексуальні союзи (3). Далі я оцінюю кожну тезу – (1), (2) і (3) та їх обґрунтування відповідно до вимог правильного юридичного тлумачення.

В данной статье доказывается, что понятие брака, содержащееся в Конвенции Совета Европы о предотвращении и борьбе с насилием в отношении женщин и домашним насилием, разработанной в Стамбуле 11 мая 2011 года, не включает в себя решений о количестве лиц в браке и о поле супругов. Подходя к данной теме, сначала исследуется текст Конвенции с точки зрения основных правил юридического толкования, таким образом расшифровывая признаки expressis verbis брака, находящиеся в тексте Конвенции. Затем, привлекая внешние по отношению к тексту обстоятельства, автор обосновывает тезисы: полигамия исключена из зашифрованного в Конвенции понятия брака (1); в Конвенции существует концепция брака, исключающая его реализацию между лицами одного пола (2), понятие брака в Конвенции обозначает полигамные или гомосексуальные союзы (3). Далее оценивается каждый тезис – (1), (2) и (3), а также их обоснования в соответствии с требованиями правильного юридического толкования.

In the paper, I argue that the concept of marriage contained in the Istanbul Convention does not include the resolution of the number of people in a marriage and the sex of the spouses. In pursuing this objective, I first examine the text of the Convention from the perspective of basic principles of legal interpretation, decoding the attributes of marriage expressis verbis contained in the text of the Convention. Next, engaging circumstances external to the text, I substantiate the theses: (1) polygamy is excluded from the concept of marriage encoded in the Convention; (2) the Convention includes a concept of marriage from which unions between persons of the same sex are excluded; and (3) the Convention’s concept of marriage denotes polygamous or homosexual relationships. I then assess theses (1), (2) and 3) and their substantiations in accordance with standards of correct legal interpretation.